Христофорівка (Криворізький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Христофорівка
Герб
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район Криворізький район
Рада Христофорівська селищна рада
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засновано 1830-ті
Статус із 2024 року
Площа 5,0 км²
Населення 1 312 (01.01.2022)[1]
Густота 311 осіб/км²;
Поштовий індекс 53052, 53053
Телефонний код +380 564
Географічні координати 47°58′58″ пн. ш. 33°05′39″ сх. д. / 47.98278° пн. ш. 33.09417° сх. д. / 47.98278; 33.09417Координати: 47°58′58″ пн. ш. 33°05′39″ сх. д. / 47.98278° пн. ш. 33.09417° сх. д. / 47.98278; 33.09417
Висота над рівнем моря 76 м
Водойма Боковенька


Відстань
Найближча залізнична станція: Гейківка
До станції: 3 км
До райцентру:
 - фізична: 17 км
 - автошляхами: 34 км
До обл. центру:
 - фізична: 135 км
 - автошляхами: 180 км
Селищна влада
Адреса смт. Христофорівка, вул. Азарнова, 22
Голова селищної ради Троценко Володимир Віталійович
Карта
Христофорівка. Карта розташування: Україна
Христофорівка
Христофорівка
Христофорівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Христофорівка
Христофорівка
Мапа

Христофорівка у Вікісховищі

Христофо́рівка — селище Криворізького району Дніпропетровської області.

Орган місцевого самоврядування — Христофорівська селищна рада. Населення — 1 556 мешканців. Висота над рівнем моря — від 60 до 90 метрів.

Географічне розташування

[ред. | ред. код]

Селище міського типу Христофорівка розміщене у західній частині області на березі річки Боковенька (в основному на лівому березі), вище за течією на відстані 3 км розташоване село Павлівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Кудашівка. Вище за течією на річці споруджено Христофорівське водосховище.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Христофорівка засноване у 30-х роках XIX століття. За переказами, поселення на цьому місці існувало і раніше. Назву воно отримало від імені власника — пана Христофора. Під час епідемії чуми 1770 року всі жителі села вимерли. Через 60 років новий власник цих земель переселив сюди 10 сімей кріпаків, так село було відновлене.

У власника Браницького  у маєтку Христофорівка на 1860 рік налічувалось 182 кріпосних душ чоловічої  статі і, відповідно, 75 дворів. 4)

Входило до складу Олександрійського повіту Херсонської губернії.

Після встановлення радянської влади у Христофорівці 1929 року було організовано колгосп «Широке поле».

У 1936 році почалися роботи з розробки родовищ бурого вугілля поблизу Христофорівки — будівництво верхнього комплексу споруд, греблі на річці Боковенька, насосної станції, електропідстанції, під'їздних колій та інших об'єктів для розробки покладів вугілля відкритим способом.

Чисельність населення села зростала за рахунок робітників-будівельників.

Роботи були припинені після початку німецько-радянської війни та окупації Христофорівки німецькими військами у серпні 1941 року. Після звільнення села 1944 року роботи продовжились.

1947 року введено в експлуатацію шахту № 1 по видобутку бурого вугілля, а 1957 року — шахту № 2.

12 квітня 1958 року рішення виконкому Дніпропетровської обласної ради Христофорівку віднесено до категорії селищ міського типу. Кількість населення на той час становила 2,5 тисячі жителів.

Через вичерпання ресурсів шахта № 1 була закрита 1958 року. Шахта № 2, за розрахунками мала працювати 17 років, проте 1964 року вона також була закрита. З метою зайнятості звільнених із шахт робітників на місці шахти № 2 почалося будівництво заводу з виробництва вогнетривких блоків і бетонних виробів. 1969 року цей завод було введено в експлуатацію.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 93,7 %
російська 6,0 %
інші/не вказали 0,3 %

Сучасність

[ред. | ред. код]

Підприємства

[ред. | ред. код]
  • ВАТ "Павлівські мінерали" колиш. ВАТ "Христофорівський завод вогнетривких блоків та бетонів". Випускає різні види вогнетривкої продукції — єдиний в Україні завод вогнетривких блоків та бетонів (побудований в 1969 році).
  • Працює декілька селянських фермерських господарств, комерційних і торгових підприємств.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Заклади соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • 1 школа. Середня загальноосвітня школа I - III ступенів
  • 2 дошкільний навчальний заклад
  • амбулаторія
  • Христофорівкський обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих
  • Будинок культури
  • бібліотека
  • 23 державна пожежно-рятувальна частина

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Братська могила радянських воїнів.

Дивись також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Векленко О. Христофорівка з глибин пам'яті. — Кривий Ріг «І. В.І», 2000.
  • Гершойг Ю. Г. Христофоровское буроугольное месторождение. Сводка. — 1945.
  • Христофо́рівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.335


  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних